Хлорела успішно використовуються для підвищення родючості ґрунтів, для поповнення запасів органічної речовини, що сприяє підвищенню врожайності сільськогосподарських культур. Так внесення суспензії хлорели у грунт, під час сівби або після неї, забезпечує суттєве покращення родючості грунтів. Так хлорела здатна за сезон пов’язати до 60 кг/га азоту. Вона є цінним джерелом органічної речовини, яка покращує родючість ґрунту. При цьому мікроводорості. на відміну від азотних добрив промислового виробництва, є відновлюваним ресурсом. Біомаса водоростей сприймається як органічне добриво, причому вона вигідно відрізняється від традиційних видів, оскільки не містить ні патогенної мікрофлори, ні залишків бур’янів, ні шкідників. Хлорела здатна суттєво покращувати фізико-хімічний режим ґрунтів. Розвиваючись на поверхні ґрунтів, мікроводорості поглинають велику кількість мінеральних солей, що оберігає їх від вимивання з ґрунту, і забезпечує живлення коренів рослин органічно-мінеральними добривами.
Ґрунтові мікроводорості як продуценти істотно впливають на родючість ґрунтів. Більшість вуглецю, що входить до їх складу, утримується ґрунтом у вигляді гумінових кислот і фульвокислот. Швидкість мінералізації органічних сполук мікроводоростей — того ж порядку, що й в органічних азотовмісних речовин інших ґрунтових мікроорганізмів. Позаклітинний азот їхніх виділень (40–60 % фіксованого азоту) доступний бактеріям, грибам та мохам. Доведено, що мікроводорості здатні забезпечити 4,3–15 % потреби вищих рослин у азоті.
Крім того, плівки мікроводоростей зменшують водопроникність ґрунту та уповільнюють випаровування води, що впливає на сольовий режим ґрунту. Зменшується вимивання легкорозчинних солей, їхній уміст через макророзростання мікроводоростей вищий, ніж на інших ділянках. У той самий час уповільнюється надходження солей із глибших горизонтів ґрунту. Ця властивість мікроводоростей стала причиною припущення щодо можливості позбутися засолення ґрунту шляхом інтродукції мікроводоростей. Як позитивний фактор хімічного впливу мікроводоростей на ґрунт необхідно згадати аерацію ґрунтів за рахунок кисню, що виділяється під час фотосинтезу. Особливо важливо це для заболочених, важких, погано аерованих ґрунтів. Кисень водоростей сприяє покращенню дихання коренів рослин та життєдіяльності аеробних мікроорганізмів.
Хлорела як біостимулятор росту рослин
Хлорела – це органічний високоефективний природний біостимулятор росту рослин, що прискорює коренеутворення, ріст, розвиток і цвітіння. Вона підвищує захисні властивості рослин, антистресову стійкість при несприятливих зовнішніх впливах, включаючи посуху, акліматизацію, пересаджування. Високий вміст у них макро- та мікроелементів уможливлює їхнє використання як добрива. Особливо багато в них міститься калію, азоту, фосфору, йоду, германію, молібдену та бору. Вітаміни та амінокислоти позитивно впливають на ріст та розвиток рослин. Їх можна вносити в ґрунт або використовувати для передпосівної обробки насіння та листового підживлення рослин.
Водорості добре засвоюються через листкову пластинку та коріння. Високий вміст у них калію, азоту, фосфору, йоду, германію, молібдену, бору, вітамінів та амінокислот робить з хлорели високоефективне органічне добриво. Хлорелу можна вносити безпосередньо в ґрунт або використовувати для передпосівної обробки насіння та листового підживлення рослин. Водорості добре засвоюються через листкову пластинку та коріння. Ферменти, вітаміни, полісахариди, амінокислоти, фітогормони та елементи живлення, що входять до складу культури, сприятливо впливають на ростові процеси в рослині. Мікроводорості мають фітопротекторну функцію, збільшуючи стійкість рослин до грибних захворювань, підвищують біологічну ефективність хімічних засобів захисту рослин. Наявність у яких амінокислот і фітогормонів (ауксини, цитокініни, гібереліни, бетаїни) робить їх ефективними помічниками рослин у подоланні стресових ситуацій різного характеру, особливо в умовах зміни клімату.
Біологічна стимуляція насіння ріпаку за допомогою мікроводоростей Chlorella vulgaris. Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства НААН України.